В дозаторах цього типу доза продукції відмірюється і для стабільності потоку розтягується «в лінію», звідки назва — вагові лінійні дозатори. Крім цього, здебільшого потік продукції поділяється на два: формуючий грубу дозу (грубе або попереднє дозування) і потік, формуючий тонку або точну дозу (тонке, точне або завершальне дозування).
В деяких конструкціях (наприклад, в дозаторах німецької фірми Robert j Sosch) потік продукції розтягується і стабілізується за рахунок його руху по зигзагоподібній вертикальній трасі, а в більшості конструкцій лінійних дозаторів розтягування і стабілізація потоку продукції здійснюється за рахунок
переміщення її на вібруючих лотках (віброживильники), встановлених під невеликим кутом до горизонту в напряму переміщення продукції.
Характерна схема дозатора лінійно-вібраційного типу наведена на рис. 3.39.
|
|
Продукція з бункера 1, дно 2 якого для полегшення виходу продукції інколи виконується вібруючим, надходить до центрального лотка 4, встановленого під невеликим кутом до горизонту. Заслінка 3 бункера призначена для регулювання інтенсивності виходу потоку продукції. Транспортуючихлотківможебути2абоЗ. Передостаннімтранспортуючим лотком потік продукції поділяється на два: потоки грубої і точної дози. В існуючих зразках дозаторів застосовують два варіанти розділення потоку. Перший — коли після передостаннього лотка здійснюється відбір частини продукції на менший в поперечному перерізі лоток (лоток точного дозування) 6, що розташований вище, а більша частина продукції подається на останній лоток 5 (лоток грубого дозування) (рис. 3.39 а). Другий варіант розділення полягає в тому, що в останньому лотку встановлюється поздовжня напрямна, що ділить потік продукції на два: великий (груба доза) і менший (тонка доза) (рис.3.39 б). Лотки грубого і тонкого дозування незалежно від варіанту виконання облаштовуються заслінками 7 і 8 (частіш за все в їх якості використовують щітки з
|
|
Рис. 3.39. Схема вагового лінійно-вібраційного дозатора а) з верхнім і б) з боковим Розташуванням лотка точної дози: І — бункер; 2 — дно бункера; 3 — заслінка бункера; 4 — центральний вібролоток; 5 — вібролоток для формування величини гРубої дози; 6 — вібролоток для формування точної дози; 7 — заслінка лотка грубої дози; 8 — заслінка лотка точної дози; 9 зважувальна місткість; 10 — заслінка зважувальної місткості; 11 — пружні елементи віброживильників; 12 — станина
волосся), які і перекривають потоки по завершенню кожного із видів дозування.
Процес дозування здійснюється наступним чином. Спочатку відкривається заслінка 7 лотка грубої дози і в зважувальну місткість 9 надходить продукція, маса якої менша номінальної дози. Потім заслінка 7 закривається і відкривається заслінка 8 лотка точної дози 6, потік продукції із цього лотка тоненьким потоком поступає у зважувальну місткість 9. Коли маса продукції в місткості 9 досягає заданого значення, заслінка 8 закривається і відкривається заслінка 10 зважувальної місткості, далі сформована доза продукції надходить в продуктопровід пакувальної машини.
Перевагою верхнього розташування лотка є те, що з його допомогою краще керувати інтенсивністю потоку, тобто тонким (точним) дозуванням — зайва продукція просто пересипається в лоток формування грубої дози. Недоліком такого розташування є те, що в момент, коли в зважувальній місткості сформована доза і заслінка лотка тонкої дози закрита, невелика кількість продукції знаходиться в польоті, долаючи більшу відстань, ніж під час падіння із лотка з нижнім його розташуванням. Це може викликати незначне, але все ж таки перевищення величини дози.
Недоліком бокового розташування лотка тонкої дози (поділення останнього лотка на два) є неповне саморегулювання потоку тонкої дози. В момент тонкого дозування, коли заслінка грубої дози уже закрита перед нею, за рахунок вібрації обох потоків може накопичитися зайва кількість продукції. Тоді під час наступного відкривання заслінки грубої дози в місткість може попасти доза, маса якої перевищує задану. З практичної точки зору недолік верхнього розташування лотка тонкої дози є менш суттєвим.
В деяких закордонних зразках дозаторів цього типу вказані недоліки усунені.
Точність дози, що сформована на вагових дозаторах багато в чому залежить від конструкції і принципу роботи зважувальної системи. У вітчизняних лінійно-вібраційних дозаторах застосовують головним чином зважувальні системи трьох типів: тензометричні, пружинно-електронні (датчик — диференціальний трансформатор) і важельні. Перші дві системи за точностю і швидкістю видачі доз приблизно однакові, але, оскільки тензометричні зважувальні системи простіші за конструкцією і останніми роками є доступнішими в придбанні, вони використовуються частіше. Сучаснатенденція вдосконалення тензорезисторних дозувальних датчиків базується на модульній системі проектування для створення їх 90
конструктивно-уніфікованих рядів з програмним і мікропроцесорним забезпеченням.
Продуктивність вібраційно-лінійних дозаторів може знаходитись в межах 10-17 доз за хвилину (в рідких випадках-20). Щоб її збільшити, виробники пакувального обладнання встановлюють два, три або чотири потоки (головки). Компонування — лінійне, що працює на один потік пакування.
За цієї компоновки важливо одержати рівномірне розподілення продукції між всіма головками. На рис. 3.40 наведено загальний вигляд трипотокової дозувальної головки.
|
Рис. 3.40. Трипотокова дозувальна головка вібраційно-лінійного дозатора |
В деяких зразках пакувального обладнання спрощують конструкцію дозаторів, зменшуючитим самим їх вартість. Т ак, наприклад, застосовують замість двох або трьох лотків один. В такому конструктивному виконанні дозатора важко стабілізувати потік продукції, особливо сипкої. Достатньо часто зустрічається спрощення у вигляді вилучення лотка формування тонкої дози. В таких конструкціях дозування виконується відразу, без традиційного розділення, при цьому потік продукції ближче до завершення операції дозування поступово зменшується за рахунок зменшення частоти коливань лотка і повільного перекриття заслінки. Таке рішення можливе для дозування легкосипкої продукції, але для неї ефективніше застосовувати дозатори стаканчикового типу.
